PON модулі SFP

SFP-модулі

SFP-модулі стали сучасною альтернативою звичному GBIC. Завдяки компактному розміру та відсутності потреби додаткового заряджання у процесі експлуатації вони швидко завоювали популярність на ринку телекомунікаційних послуг в Україні та світі.

Що таке SFP-модуль

SFP-модуль — це пристрій, який здійснює прийом, перетворення та передачу даних між віддаленим телекомунікакційним обладнанням. Модуль дає можливість підключення  плати пристроїв до оптичного волокна або витої пари (селевого кабелю) задля обміну даними. SFP-модуль перетворює сигнал, який іде від активних мережевих пристроїв, в оптичний. 

Використання модулю дозволяє:

• підвищити показники швидкості передачі даних;
• уникнути використання додаткових підсилювачів під час підключення пристрою, що знаходиться на відстані понад ста метрів;
• здійснити підключення до провайдера ВОЛЗ без використання PON-модема.

Заряджати пристрій можна у процесі роботи через слот активного обладнання. У випадку, якщо потрібен ремонт або заміна трансивера SFP, провести необхідні роботи можна без вимкнення мережевого обладнання, що дозволяє зменшити час його простою. Для сучасних моделей характерний високий рівень відмовостійкості, що гарантує стабільну роботу пристрою навіть за умови перепаду напруги. Оптичний SFP-трансивер в комутаційному пристрої може поєднувати одразу два провідника одночасно (одномодовий та багатомодовий), що дозволяє збільшити швидкість передачі даних до 1350 Мбіт/с.

Характерною особливістю модуля оптичного SFP став компактний розмір пристрою, що зробило його відмінною альтернативою для звичних раніше габаритних модулів GBIC. Саме компактність та можливість оперативної заміни обладнання зробили модулі SFP абсолютними лідерами на ринку телекомунікаційного обладнання.

Які бувають типи SFP-модулів 

SFP-модулі класифікують за декількома характеристиками. Одним із ключових критеріїв є форм-фактор пристрою. 

За цією ознакою виділяють два типи модулів: SFP та SFP+. Переважно аксесуари оснащені гніздом SFP+, яке, як правило, підходить також для модулів типу SFP, проте цей нюанс варто додатково уточнювати у процесі вибору обладнання. Розмір пристроїв різних типів не відрізняється, тож мережеве обладнання виробники оснащують стандартними слотами, які підходять до будь-якого трансивера.

Ще одним критерієм для поділу на типи є показник підтримуваної швидкості передачі даних. Так, звичайний SFP модуль здійснювати обмін даними може зі швидкістю 100 і 1000 Мбіт/с. Якщо ж вам потрібно забезпечити вищу швидкість, варто розглянути пристрої стандартів SFP+ і XFP. Такі модулі гарантують швидкість до 10 Гбіт/с. Також є модулі CFP, які забезпечують рекордну швидкість до 100  Гбіт/с, проте такий варіант представлений на ринку в обмеженій кількості, оскільки не користується популярністю серед користувачів. 

За типом встановленого роз’єму розрізняють дві групи: SFP модуль SC з одним волокном та стандартний модуль SFP LC з одним або двома задіяними оптичними волокнами. 

За кількістю використовуваних волокон також виділяють кілька видів модулів. Серед SFP-модулів одноволоконних є моделі, які здатні лише передавати сигнал (Rx) або ж тільки приймати (Tx). У SFP-модулі двоволоконному по одному волокну здійснюється прийом даних, а по іншому — передача.

За типом волокон, з якими можуть взаємодіяти трансивери, виділяють багатомодові  SFP-модулі та одномодові.  Попри те, що багатомодові кабелі мають більш товсту серцевину та є терпимішими до якості обладнання, матеріалу тощо, їх використовують доволі рідко, адже для них характерна обмежена довжина сегмента кабелю — не більше 550 метрів. SFP-модулі одномодові, незважаючи на більш високу вартість, використовують значно частіше, адже дальність передачі кабелю досягає 80 кілометрів, а за умови використання високоякісного кабелю та довгої хвилі як на прийом, так і на передачу даних, можна досягти показника 120 км. Важливо: не існує модуля, який може працювати одразу з двома типами волокон. 

Однією з найбільш важливих характеристик SFP-модулів є довжина світлової хвилі, по якій передається найпотужніший сигнал. У багатомодових пристроях це 850/1550 нм, а в одномодових найчастіше 1490/1550 нм та 1310/1550 нм, 1510/1570 нм для далеких відстаней.